- лицарство
- -а, с., іст.1) Збірн. до лицар 1), 2).2) Діяльність, поведінка і звички лицаря.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
лицарство
Смотреть что такое "лицарство" в других словарях:
лицарство — іменник середнього роду іст … Орфографічний словник української мови
Запорожская Сечь — Большая хоругвь Запорожской Сечи XVI−XVIII вв. (лицевая[1] и оборотная стороны)[2][3] … Википедия
куртуазний — а, е. Вишукано люб язний, ввічливий. •• Куртуа/зна літерату/ра західноєвропейська придворна література середньовіччя, що оспівувала лицарство … Український тлумачний словник
звитяга — (найвище виявлення самовідданости, мужности), звитяжність, лицарство … Словник синонімів української мови
шляхетність — (чистота моральних якостей, висока принциповість тощо), великодушність; лицарство; аристократизм (перев. в манерах, поведінці, ставленні до кого н.) Пор. шляхетний I, 1), шляхетний I, 2) … Словник синонімів української мови
